Чи має право Угорщина погрожувати Україні ?
ТЕКСТ: Дмитро ГОМОН
Угорський уряд найбільш гучно обурюється новим українським законом про освіту. Інші країни, які також висловлюють незадоволення, роблять це значно тихіше. Хоча, наприклад, скасування візиту президента Румунії до Києва, який довго пла-нували, також стало значним дипломатичним провалом.
Саме з Будапешту лунає найбільше погроз, останньою з них стала обіцянка блокувати всі рішення Євросоюзу, спрямовані на зближення з Україною. Києву довелося навіть тимчасово відкликати посла з Угорщини «для консультацій». Існує ціла низка причин того, чому угорський уряд поводиться саме так. Це і близькі парламентські вибори, на яких прем’єр-міністру Віктору Орбану хочеться перемогти й за-безпечити собі третій строк на посаді. Це і дружба Орбана з Володимиром Путіним. Це і особливе ставлення Угорщини до Закарпаття, яке колись було складовою Ав-стро-Угорської імперії.
Але, критикуючи Україну, уряд в Будапешті сильно лукавить. Угорщині так само можна зробити багато закидів щодо її мовної та освітньої політики.
Мадяризація
Політика асиміляції неугорських народів почалася ще наприкінці 18-го сторіччя. Її об’єктом були хорвати, словаки, румуни, євреї, серби, українці (карпатські русини). Відродження угорської мови, яка вважалася мовою «низів», переросло у примусове залучення всіх неугорців, що, звісно, викликало невдоволення і спротив. Після 1867 року мадяризація посилилась. «Ма-дяри здобули цю державу для мадярів», говорив прем’єр-міністр Королівства Угорщина Калман Тис. Певний час він був ще й міністром внутрішніх справ, і в той період закрив три словацькі гімназії, звинувативши їхніх керівників у проповідуванні панславізму. Така ж доля спіткала і єдину на Закарпатті учительську семінарію, розташовану в Ужгороді, де навчання відбувалося українською мовою. Навчання у більшості шкіл стало вестись лише угор-ською мовою. У 1879 році було ухвалено закон, за яким угорська мова стала обов’язковим предметом у всіх народних школах та гімназіях. А вивчення «рутенської» мови як обов’язкової на Закарпатті було скасовано. У 1891 році всі населені пункти Королівства Угорщина отримали угорські назви. А всі не-угорці примусово отримали угорські імена та прізвища. Як наслідок, угорці, які згодом опинилися поза межами своєї країни, стали жертвами зворотної дискримінації.
Сусіди Будапешта
Конфлікти через мовні питання в Угорщи-ни виникали і з Румунією, і зі Словаччиною, коли обидві країни, як вважали в Будапешті, ухвалювали рішення, що утискають угорців та їхню мову. Ще не так давно його відносини з Братиславою були на-багато складнішими, ніж навіть нині з Києвом, у зв’язку з прийняттям у 2009 році мовного закону. Вся публічна комунікація повинна була відбуватися спочатку словацькою, а потім іншими мовами, інакше встановлювався доволі великий штраф. Це викликало масові протести південній Сло-ваччині, де проживає півмільйона угорська меншина. Дивний інцидент із нібито побиттям у Нітрі угорськомовної дівчини Гедвіr’и Малінової, заборона Братислави перетинати кордон у містечку Комарно угорському президентові Ласло Шойомові, заклики надіслати танки до Будапешта з боку мера Жіліни, радикального націоналіста Яна Слоти, невдоволення Братислави діяльністю шовіністичної напіввійськової організації «мадярська гвардія» і багато інших конфліктних тем — все це супроводжувало новітні відносини між Словаччиною та Угорщиною, які разом вступили до НАТО та ЄС.
Дивною виявилася позиція Румунії у цьому питанні, яка, у зв’язку з численною румунською меншиною на Закарпатті й Буковині, та молдавською — на Одещині, стала солідарною із Угорщиною. Вона сама має велику історію непорозумінь із Будапештом та півторамільйонною угорською громадою. Останній скандал був пов’язаний із припиненням діяльності угорськомовної римо-католицької гімназії у місті Тиргу-Муреш. Демократичний союз угорців Румунії має великий вплив у країні, тим не менше, практично всі румунські угорці добре розмовляють державною румунською мовою. 60-тисячна українська громада в Румунії має лише одну держав-ну школу – ліцей Тараса Шевченка у місті Марамороський Сигіт, тим часом як в Україні нараховується біля восьми десятків румунських та молдавських шкіл.
Скільки в Угорщині українських шкіл?
За даними Міносвіти, сьогодні в Україні працює 150 угорських шкіл, у 71 з них викладання з першого до одинадцятого класу ведеться повністю угорською мовою. Суть статті 7 нового закону про освіту по-лягає в тому, що тепер з 5-го класу більшість предметів викладатиметься українською. Але історія рідного народу та угорська мова, звісно, і далі викладатимуться угорською. А також і всі інші предмети до 5-го класу. І будь-кому, хто читав закон, зрозуміла абсурдність заяв угорського уряду про те, що Україна хоче закрити школи, де йде навчання мовою національних меншин. «Ми не збираємось закривати подібні школи. Ми лише розширюємо можливості дітей на навчання державною мовою в цих школах», — пояснювала ситуацію міністр освіти Лілія Гриневич. Нині випускники іншомовних шкіл вкрай погано володіють українською. Це одна з причин того, що за результатами загального зовнішнього незалежного оцінювання Закарпатська та Чернівецька області вже третій рік займають останні місця. Угорські освітяни нарікають на відсутність навчаль-них програм та підручників з української мови для угорськомовних шкіл.
У самій Угорщині ситуація зовсім інша. Так, українська діаспора там малочисельна — близько 8 тисяч осіб, і шкіл з українською мовою викладання не має. Угорська влада пояснює це тим, що від української громади не надходить запитів на відкриття українських шкіл, і радо додає інтерв’ю лідера української громади Угорщини Юрія Кравченка, який каже, що до української школи в Будапешті записався лише один учень. Також, мовляв, серед угорських вчителів мало тих, хто хотів би викладати українською мовою.
Утім, залишки численної української громади в Угорщині помітні дотепер. «В Угорщині – за даними перепису 2001 року — живе аж 268 395 греко-католиків, — пише відомий ужгородський публіцист Андрій Любка. — У східній частині цієї країни чимало греко-католицьких церков, а в минулому їх було ще більше, і належали вони до Мукачівської греко-католицької єпархії. Історично греко-католиками в Угорщині були саме українці… Нині вони вже вва-жають себе угорцями, говорять угорською, і лише релігія вказує на їхнє справжнє, але безповоротно забуте, походження. Та й назва другого за величиною міста країни — Дебрецена — походить зі слов’янських мов, а в українських народних піснях часто фігурує як «Доброчин»… Отож, маючи 300 тисяч греко-католиків, які після жорстокої асиміляції вже вважають себе щирими угорцями, Угорщина повчає нас європейськості, демократичності і повазі до прав національних меншин. Ну-ну.»
Політична кон’юнктура
Парламентські вибори, які чекають на Угорщину наступного року, визначають агресивний стиль поведінки уряду. Партія «Фідес» яку очолює прем’єр-міністр Віктор Орбан, має непогані рейтинги. Але їй у спину дихає шовіністична партія «Йоббік». Її представники вже назвали ухвалення закону про освіту «провалом політики Ор-бана щодо України». Тож прагнення уряду зіграти на темі захисту співвітчизників у Закарпатті від «зазіхань» українського уряду може стати непоганим r’рунтом для зміцнення позицій.
Але погрози Будапешту «блокувати будь-які ініціативи, вигідні Україні, у міжнародних організаціях, особливо в ЄС», виглядають лицемірно. Уряд Орбана сам є об’єктом постійної критики з боку структур ЄС через ухвалення законів, які з точки зору Брюсселя утискають права людини, свободу слова тощо. Одним із найбільш гучних скандалів став намір уряду закрити Центральноєв-ропейський Університет (СEU), заснований Джорджем Соросом. Викладання там ведеться англійською мовою і навчаються там студенти з інших країн. Наміри уряду спровокували навесні цього року масові протести, а Єврокомісія запустила спеці-альну процедуру, яка в кінцевому результаті може призвести до фінансового покарання.
Не без «руки Москви»…
А чого варта історія з дебреценськими професорами, які зробили Путіна почесним доктором свого навчального закладу? Це викликало, м’яко кажучи, нерозуміння з боку ЄС, який наклав на багатьох дру-зів та соратників російського президента санкції за анексію Криму та розв’язування війни на сході України. Обурились навіть викладачі Дебреценського університету. З Будапешта весь час лунають емоційні фрази на зразок «ніж у спину з боку Києва», заяви про необхідність внести мовне питання у декларацію Східного партнерства, відмови від діалогу, доки 7-ма стаття закону не буде змінена… Заступник голови комітету з міжнародних справ парламенту Угорщини Мартон Генгеші взагалі догово-рився у російських ЗМІ до того, що «Буда-пешт і Москва повинні об’єднати зусилля для спільного тиску на Україну», мовляв, сусіди України повинні разом протистояти українізації освіти. Начебто угорський політик і не бачить сучасної російсько-української війни, не пам’ятає подій 1956 року у Будапешті, коли московські танки жорстоко придушили антирадянські виступи, і не знає про те, як по війні тисячі невинних цивільних угорців відправляли на «малєнькій работ» до сибірських ста-лінських таборів смерті…
Не виключено, що саме на скандал і ускладнення угорсько-українських стосунків і був розрахунок. Скажімо, чомусь представник угорської громади в українському парламенті Василь (Ласло) Брензович, депутат від БПП, який тепер чи не найбільше «шумить» щодо освітнього закону і регулярно їздить до Орбана на прийоми, мовчав під час голосування. У «сесійній залі… склалося враження, що [він] само-усунувся, – пише закарпатський аналітик Дмитро Тужанський. — На фінальну нараду щодо 7-ї статті до Андрія Парубія пішов не він, а інший закарпатський нардеп Роберт Горват. Було би цікаво почути аргументи Ласло Брензовича, адже він, до речі, — кваліфікований педагог, освітянин, тож міг го-ворити про закон з позиції експерта, а не лише політика»…
Зараз йде активна робота з доопрацювання закону про освіту. Хоч він уже діє, не виключене внесення до нього змін. Закон має пройти експертизу Венеціанської комісії, хоча в ПАРЄ поки не знайшли ніяких суперечностей із Хартією захисту регіональних мов та нацменшин. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, дискусійна 7 стаття «буде уточнена». Вона також має намір у середині жовтня провести зустріч зі своїм угорським колегою. Втім, не факт, що це заспокоїть уряд Орбана.
