
Поки Україна продовжує боротьбу за своє існування, українці в різних куточках світу шукають відповіді на одне важливе запитання: як залишатися собою, опинившись далеко від дому? Відповідь на нього складається з безлічі особистих історій, культурних ініціатив, громадської праці, мистецтва, освіти й пам’яті. Саме про це — новий номер “Порогів”.
Ми розповідаємо про дітей, які були змушені покинути Україну через війну, що постають перед викликом збереження власної ідентичності далеко від дому. Цей номер пропонує несподіванний погляд на постать Марії Примаченко — художниці, чия творчість давно стала одним із символів української культури, але довший час залишалась оповита павутиною радянського міфу.
Також тут Ви знайдете розмову зі всесвітньо відомим піаністом і композитором Любомиром Мельником, який говорить про музику як про голос української душі та спосіб бути почутим у світі.
Особливе місце займає тема історичної пам’яті. У час, коли російська агресія супроводжується спробами нав’язати свою візію української історії, до її кола віроломно вривається і польська влада. Тому право українців на власну пам’ять стає питанням не лише науки чи суспільної дискусії, а й суверенітету. Саме цьому присвячена наша колонка про українську історичну пам’ять.
Також ми розповідаємо історію Аліни Центракевич, яка продовжує навчати дітей мистецтва навіть тоді, коли уроки доводиться проводити під звуки повітряних тривог. Це ще одне нагадування, що культура й освіта залишаються опорою суспільства навіть у найскладніші часи.
Бажаємо усвідомленого прочитання,
Редакція часопиму “Пороги”.